Як почати все з чистого аркуша,
Коли листи закінчились вже давним давно,
Не хоче відкриватись для інших душа,
Не буде як в кіно,
Дивишся лише постійно у вікно,
Намагаєшся знайти там щось своє,
Але надії падають як стареньке доміно,
До друзів все частіше мовчимо.
Здається, що ця рутина пронизує повністю,
Не чути вже відгуки власної совісті,
Не пишуться рукою нові повісті.
А самотність вже стала кращим другом,
Зростає з кожним днем напруга,
Незнаю як вийти з цього замкнутого круга.
Немає кому довіритись, тільки комусь чужому,
Краще вже не довіритись нікому,
Впасти б краще в кому,
Щоб не відчувати холоду міцного,
Щоб не бути більш самому.
Але до самотності вже звик,
Життя неначе хитрий жартівник,
Аби не знали всі навколо,
Що робиться всередині, в душі,
Що не потрібні там очі ваші, ви чужі..